Джерело

Сергій ЧЕРДАКЛІЄВ, адвокат, радник Адвокатського об’єднання «Могильницький та партнери»

Укласти договір оренди земельної ділянки — це півсправи. Закон вимагає зареєструвати таке право. Тож нерідко судові спори точаться навколо відмови в такій реєстраційній дії або скасування відповідних записів у державному реєстрі.

Позасудове оскарження

Чинний Земельний кодекс установлює зміст права власності на землю як суб’єктивного права й визначає його як сукупність правомочностей щодо володіння, користування та розпорядження ділянками в межах, визначених цим кодексом. Оскільки нині діє тимчасова заборона на купівлю-продаж ділянок сільськогосподарського призначення, до складу яких уходить 78% ріллі, досить ефективно використовується інститут тимчасового користування (оренди) на підставі договорів.

З огляду на зміст права власності земля є об’єктом нерухомості, а тому право користування нею підлягає державній реєстрації відповідно до закону. Тобто набуття права користування ділянкою та реалізація повноважень користувача не залежать від одного лише укладення договору оренди. Таке право підлягає обов’язковій державній реєстрації у вигляді прийняття відповідними органами певних рішень.