Демонтували й перенесли меморіал громадянам, причетним до Євромайдана

А в Києві, тим часом, демонтували й перенесли меморіал громадянам, причетним до Євромайдана. Ініціював це не хто-небудь, а Генеральна прокуратура України. Схаменулися п’ять років потому і вирішили провести слідчі дії в рамках розслідування вбивств протестувальників. Що, зрозуміло, ніяк з наближенням виборів не пов’язано. Просто руки нарешті дійшли.

І нехай ефективне розслідування потрібно було проводити по гарячих слідах, коли на Інститутській ще росли ті самі дерева, та краще пізно, ніж зовсім ніколи. В кінці 2018-го року українське суспільство справедливості прагне не менше, ніж на початку 2014-го. Чесні відповіді потрібні як родичам загиблих, так і всім нам. Адже саме в ті дні життя кожного українця змінилося назавжди. І, врешті-решт, це розслідування важливо для історії.

Вже не знаю, наскільки ефективним виявиться слідство. Зате абсолютно впевнений в тому, що ефективність його безпосередньо залежить від позиції ГПУ. Захочуть встановити справжніх вбивць – встановлять. Піддадуться спокусі призначити «правильних» винних – справа затягнеться ще на скільки-то років. Не в перший раз, урешті-решт, подібне трапляється.

Хай вибачить мене читач за скептичні нотки. Просто, в даному випадку, мої сумніви ґрунтуються не тільки на багатому досвіді роботи наших адвокатів з Генеральною прокуратурою України, а й на цілком конкретних життєвих ситуаціях.

Про те, що вбивство чоловіка нашої клієнтки – співробітника кримського «Беркута» Андрія Федюкина, ГПУ розслідувати відмовляється, я вже писав. Два роки вже справа про вбивство лежить на запорошених полицях і ніякого інтересу в органів слідства не викликає. Встановили за чотири роки, що Андрій був убитий пострілом уи груди зі зброї дванадцятого калібру і вистачить. На славу попрацювали.

Ніяких слідчих експериментів або експертиз. Свідків злочину і, тим більше вбивць, ніхто не шукає. Не хочуть українські правоохоронці дізнатися ім’я людини, котра застрелила їхнього колегу. А може їм просто не дозволяють хотіти. Упевнений, що ключову роль тут відіграють норми Закону України «Про недопущення переслідування та покарання осіб з приводу подій, які мали місце під час проведення мирних зібрань, та визнання такими, що втратили чинність, деяких законів України»

Адже закон цей прямо забороняє розслідувати вбивства співробітників міліції і притягувати винних до відповідальності. Багато хто, на жаль, обрав закраще сором’язливо «забути» про його існування, але тільки не ми. Самі пам’ятаємо та іншим пам’ять з радістю освіжимо.

ЄСПЛ, наприклад, вже нагадали. Так, партнер Адвокатського об’єднання “Могильницький та партнери” Антон Журавель підготував скаргу про відмову української влади в проведенні ефективного розслідування вбивства Андрія Федюкина. А також про те, що норми цього закону, що активно застосовуються в українських судах, є дискримінаційними та суперечать Конвенції. Сьогодні нам повідомили, що скарга належним чином зареєстрована, а значить буде розглянута судом.

Впевнений, що Суд оцінить дії нашої влади гідно і змусить пояснити, чому право на життя дарується лише окремим категоріям українців, в той час як інших можна вбивати абсолютно безкарно. Погодьтеся, що це прокурорське відкопування пам’ятників через п’ять років в даному контексті виглядає і смішно, і страшно.

Прочитати