Адвокати Адвокатського об’єднання “Могильницький та партнери” в рамках співпраці з Громадською організацією «Неурядова організація верховенства права» підготували й подали позов на президента України Петра Порошенка

Адвокати Адвокатського об’єднання “Могильницький та партнери” в рамках співпраці з Громадською організацією «Неурядова організація верховенства права» підготували й подали позов на президента України Петра Порошенка. Окружний адміністративний суд міста Києва вже відкрив відповідне провадження.

Ми сповнені рішучості довести факт відсутності у гаранта Конституції повноважень щодо втручання в справи церкви і релігійних організацій. Мова, зокрема, йде про підписання і направлення ним звернення до Вселенського Патріарха Варфоломія про надання Томосу про автокефалію Православної Церкви в Україні.

Як досвідчені правозахисники, ми маємо право заявити про те, що президент України не має законного права втручатися в справи церкви та релігійних організацій. Це прямо заборонено дев’ятою статтею Конвенції про захист прав людини і основних свобод, а також 35-ю статтею Конституції України.

Більше скажу! Такого права у держави, в особі всіх її органів і посадових осіб, немає в принципі. І для першої особи винятки також не передбачені.

У п’ятій статті Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» чітко прописано, що держава не втручається в діяльність релігійних організацій, здійснювану в рамках закону.

Тим часом, в своєму зверненні до Верховної Ради України від двадцятого вересня, президент заявляє про те, що веде з представниками Вселенського Патріархату прямий діалог про створення нової автокефальної Православної церкви. І, як стверджує глава держави, ведеться цей діалог «без будь-яких дипломатичних формальностей». Тобто, мова не йде про крок, зроблений під впливом емоцій.

Нині вже цілком очевидно, що послання дійшло до адресата, а президент України, в порушення Конвенції, Конституції і Закону, раз по разу продовжує втручатися в справи церковні.

Хочу акцентувати увагу на тому, що Європейський суд з прав людини дійсно може визнати обґрунтованим втручання держави в діяльність релігійних організацій. Але лише в інтересах національної безпеки та лише в тих випадках, коли небезпека цілком реальна, а зовсім не уявна.

Так, наприклад, ЄСПЛ визнав обґрунтованим втручання Франції, яка заборонила носіння в громадських місцях одягу, що закриває обличчя. На тій простій підставі, що це перешкоджає ідентифікації людини (рішення ЄСПЛ від 01.07.2014-го у справі № 43835/11).

З іншого боку, маємо скаргу Бессарабської митрополії та інших проти Молдови № 45701/99 (рішення від 13.12.2001-го року). Нагадаю, що уряд Молдавії заявив тоді про блокування реєстрації релігійної організації з метою недопущення громадських зіткнень. ЄСПЛ не тільки відкинув ці доводи, але визнав навіть настільки пасивне втручання в церковні справи порушенням дев’ятої статті Конвенції.

А в нашому випадку, ні про яке пасивне втручання неможливо навіть і заїкатися. Адже мова йде не про реєстрацію будь-якої релігійної організації як юридичної особи та за світськими законами. Питання стоїть про створення паралельної Православної Церкви за церковними канонами. Втручання – активніше не придумаєш.

Прочитати